Фітовитяжки

У фітотерапії існують різні форми прийому лікарських рослин, залежно від їх особливостей та необхідного терапевтичного ефекту. Види витяжок

Залежно від типу рослини та її хімічного складу можна отримати 3 типи витяжок:

рідкі – за консистенцією нагадують воду;
густі – вміст вологи не перевищує 25-ти відсотків;
сухі – вміст вологи не більший 5-ти відсотків, мають порошкоподібну структуру.

Залежно від того яку речовину було використано в процесі екстрагування, розрізняють водні, спиртові та масляні витяжки.

Спиртові витяжки

У результаті спиртового екстрагування отримують настоянки. Для приготування використовують плоди, корінь, листя та бруньки лікарських рослин. У якості розчинника застосовують етиловий спирт 40 % або 70%.

Настоянки застосовують як внутрішньо, так і зовнішньо, наприклад, для виготовлення компресів.

Часто настоянки готують з рослин, що мають багато побічних дій. Як і з усіма лікарськими засобами важлива системність, точність дозування та наявність показань при консультуванні з лікарем.

Масляні витяжки

Останнім часом все більшої популярності набувають ароматичні масла. Про їх користь говорять вже багато років.

Але добувати масла можна і іншим способом, а саме шляхом настоювання лікарських рослин в оліях. Найчастіше застосовують оливкову, соняшникову та кукурудзяну. Користь буде більша, якщо олії будуть нерафіновані.

Готувати масляні витяжки не складно. Але це займає багато часу, а розрахунок концентрацій вимагає додаткових зусиль.

Водні витяжки

Найбільш поширеними та найпростішими для приготування у домашніх умовах є водні витяжки лікарських рослин. До них відносяться настої та відвари.

Настої готують з листя, квітів та трави – досить ніжних частин рослини. Відвари ж навпаки, готують з грубих частин – коріння, кори та кореневищ.

Найчастіше настої та відвари застосовують внутрішньо.

Застосування фітовитяжок

Водні витяжки

Настої та відвари здебільшого застосовують внутрішньо.

Важливо знати:

«термін життя» настою – 24 години, їх потрібно готувати щодня;
регулярність – запорука досягнення терапевтичного ефекту;
рекомендовано приймати настої та відвари 2-3 рази в день;
прийом має здійснюватися в один і той ж час доби;
особливості прийому (до/після їжі) мають суттєве значення для вживання при рекомендації лікаря.

Фітовитяжка коренів Червоної щітки є прикладом водної витяжки для зовнішнього застосування – а саме спринцювання. Застосовують екстракт у гінекології та урології.

Червона щітка містить фітогормон, подібний до естрогену. Саме тому її застосування у цілях профілактики покращує гормональний фон, полегшує перебіг менструації та нормалізує метаболізм.

З терапевтичною метою рослину застосовують при лікуванні кіст, мастопатії, міом, ерозій та ендометріозу.

Існують водно-спиртові фітовитяжки, для їх приготування спирт та вода беруться у рівних пропорція. Такі екстракти можна застосовувати і внутрішньо, і зовнішньо.

Фітовитяжка квітів коров’яка – це водно-спиртовий екстракт. Внутрішньо його застосовують у гастроентерології – при діареї, холециститі; у гінекології – при маткових кровотечах, ерозіях та після абортів.

Спиртові витяжки

Настоянки застосовують як внутрішньо, так і зовнішньо. Особливості прийому залежать від концентрації спирту, кількості побічних дій рослини, і звісно, від самого захворювання.

Наприклад, настоянка волоського горіха призначена для зовнішнього застосування. Горіх у своєму складі містить ефірну олію, дубильні речовини та юглон – природній антибіотик. Концентрований вміст цих речовин у настоянці дозволяє застосовувати її при грибкових ураженнях шкіри, сезонного лікування екземи та знезараження ран.

Що потрібно пам’ятати:

відміряти дозу спиртових витяжок потрібно каплями, а не «на око»;
найчастіше настоянки приймають під час, або після їжі;
лікування здійснюється курсами, приблизно в один місяць;
розчин заборонено наносити безпосередньо у місце запалення чи пошкодження, для таких випадків існують компреси.

Прикладом засобу для внутрішнього застосування є фітовитяжка Борової матки. Це потужний засіб у гінекології та урології згідно рекомендаціїї лікаря.

Масляні витяжки

Масляні екстракти у рівній мірі можна застосовувати як зовнішньо, так і внутрішньо.

Зовнішньо масла застосовують у косметології та дерматології. Зокрема, люди з сухим типом шкіри можуть застосовувати масла для зміцнення фосфоліпідного шару шкіри. Але важливо розуміти які масла наносити на шкіру, адже деякі з них є камедогенами – провокують закупорення пор та виникнення висипань.

Внутрішньо масляні екстракти застосовують найчастіше у гастроентерології, для покращення травлення.

При вживанні будь-яких фітопрепаратів слід пам’ятати про протипоказання:

індивідуальна непереносимість;
вагітність та період годування груддю;
супутні патології, на стан яких, можуть вплинути компоненти засобу.